Про повернення з незаконного володіння телевізора

Тема 5. Треті особи в цивільному судочинстві

19. Савченко після смерті батька одержав у спадщину жи­тловий будинок. У заповіті йшлося про те, що Савченко повиненпередати у довічне користування одну кімнату цього будинкуШмадченко.

Після прийняття спадщини Савченко подав позовпро виселення з будинку наймачів Шкуренко і Зубова.

У процесісудового розгляду Шмадченко звернулася до суду з проханнямдопустити її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє са­мостійних вимог, на стороні позивача.

Чи повинен суд задовольнити цю вимогу? Які є підстави у чинному законодавстві щодо участі третіх осіб, які не заявля­ють самостійних вимог?

20. У суді розглядався позов Мішиної до Юрченко проповернення з незаконного володіння телевізора. Після початкусудового засідання до суду з позовом звернулася Кайданова.

Упозовній заяві вона зазначила, що спірний телевізор належить їй іпросила допустити її до участі у справі. Суддя задовольнив цювимогу, і Кайданова вступила у процес як третя особа, що заявляєсамостійні вимоги на предмет спору.

Однак у ході засідання післявиступів сторін суддя відмовився надати їй слово, мотивуючи цетим, що у неї інше процесуальне становище.

Чи законні такі дії судді?

21. Водій державного підприємства “Зоря” Шумов під часкерування автомобілем учинив дорожню аварію, внаслідок чогобуло пошкоджено автомобіль “Жигулі”, що належав Котову. Ко-тов звернувся до суду з позовом до державного підприємства”Зоря” про компенсацію шкоди. Суд притягнув до участі у справіШумова як третю особу, що не заявляє самостійних вимог напредмет спору, на стороні відповідача.

Чи правильні дії суду?

22.До суду з вимогою про поновлення на роботі зверну­лася Зотова. У позовній заяві вона зазначила, що заступник дире­ктора заводу “Поршень” звільнив її з роботи без узгодження ізпрофспілковим комітетом. Зотова наполягала на поновленні нароботі і виплаті їй заробітної плати за час вимушеного прогулу.

10 11

Судпозов Зотової задовольнив, поновив їїна роботі і стяіиук з заводу “Поршень”суму заробітної плати за час вимушеногопро­гулу.

Чиповинен був суд притягнути заступникадиректора заводудо участі у справі? Якими законодавчимиактами регулю­єтьсяце питання?

23. Мєшкові Конєв уклали договір-доручення, заякимКонєвповинен був здійснити на користь Мєшковадекілька опе­раційкупівлі-продажу цукру. Однак внаслідокнедобросовіснихдійКонєва Мєшков зазнав збитків, післячого звернувся до суду зпозовомпро їх відшкодування Конєвим.

У судовомузасіданніз'ясувалося,що збитки були заподіяні в результатідіяльності Ни-коненка,на ім'я якого Конєв уклав інше доручення.

Суд вирішивпритягнутиНиконенка до участі у справі як третюособу, яка незаявляєсамостійних вимог на предмет спору, настороні відпові­дача.

Чи правильнітакі дії суду?

24. Досуду звернулася Шишкіна, яка у позовнійзаяві ви­магала виселити із їїквартири піднаймачок Серебровську іЗоло-тухіну.Під час розгляду справи до суду звернувсяЖовтневийрайвиконкомм.

Харкова, у позовній заяві якого йшлосяпро до­пускйого у справу як третю особу, що заявляєсамостійні вимогинапредмет спору, оскільки Шишкіна безповажних причин три­валий час непроживає у квартирі і тому втратилаправо на жит­ловуплощу. Суд цю вимогу райвиконкомузадовольнив.

Чи правильні діїсуду?

25. Сергієнкозвернувся з позовом до Мазура провизнан­нянедійсним договору купівлі-продажужитлового будинку, щобувпроданий Сергієнком Мазуру у грудні2001 р.

Під час розгля­дусправи відповідач заявив клопотанняпро притягнення до уча­стіу справі приватного нотаріуса Черниченка,який посвідчивдоговір купівлі-продажубудинку.

Суд притягнув нотаріуса яктретюособу, що не заявляє самостійних вимогна предмет спору,настороні відповідача.

Чи правомірнітакі дії суду?

26. Підчас сварки Ногін та Свонідзе заподіялишкодумайнуНайчука, зіпсувавши йому пальто такостюм. Найчук звер-

12

нувсядо суду із позовом до Свонідзе провідшкодування вартості зіпсованихречей. У судовому засіданні Свонідзезаявив клопо­танняпро притягнення Ногіна як третьої особи,що не заявляє самостійнихвимог на предмет спору. Суд задовольнивклопотан­ня.

Чи правомірнідії суду?

27. Горчаковзвернувся з позовом до Машутіної прови­требування свого майна – телевізорамарки “Самсунг” із чужогонезаконноговолодіння.

Усудовому засіданні позивач стверджував,що телевізор буввикрадений у нього поряд з іншими речами,у зв'язку з чим булопорушено кримінальну справу.

Відповідачкастверджує, що телевізор вона придбалау свогознайомого Красильникова місяць тому.Суд притягнув Кра-сильниковадо участі у справі як третю особу, що незаявляє са­мостійних вимог на предметспору, на стороні відповідача.

Дайте оцінкудіям суду.

Источник: https://studfile.net/preview/7116374/page:3/

Витребування майна із чужого незаконного володіння: судова практика

02.11.2016 р.

вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції норми матеріального права, що регулюють правові підстави для витребування майна із чужого незаконного володіння власником цього майна у порядку статей 387, 388 ЦК України судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України розглядаючи справу № 6-216цс16 вказали на наступне.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов’язок держави забезпечувати: захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), споживачів (стаття 42), захист прав і свобод людини і громадянина судом, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, відповідними міжнародними судовими установами чи міжнародними організаціями (стаття 55).

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

ВАЖЛИВО:   Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

«Віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі» – Романюк Я.М., Голова Верховного суду України (Вісник ВСУ № 9(169)’2014) .

Віндикація (від лат. Vindicatio захист)  – витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника.

Віндикація — це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об’єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. (Романюк Я.М., Голова Верховного суду України, Вісник ВСУ № 9(169)’2014) .

Майно може бути витребувано від особи,  яка не є стороною   недійсного  правочину,  шляхом  подання  віндикаційного позову,  зокрема  від  добросовісного  набувача   –   з   підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК (ч. 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Необхідно також враховувати і судову практику, яка склалася при вирішенні даної категорії правових спорів, зокрема на рішення Верховного суду України по справі   № 6-327цс15 від 23.12.2015 р. (№ в ЄДРСРУ 55159817),  яке передбачає, що виходячи з положень закону право витребувати майно із чужого незаконного володіннямає лише власник цього майна.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов’язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. 

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

ВАЖЛИВО:   Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Між тим Постановою ВСУ від 17.12.

2014 року по справі № 6-140цс14 (№ в ЄДРСРУ 42576425) передбачено, що за положеннями зазначених норм права  власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

ВАЖЛИВО:   Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення що відповідач є добросовісним набувачем суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.

Така сама правова позиція міститься в постанові колегії суддів судової палати у цивільних справах  Верховного суду України № 6-53цс12 (№ в ЄДРСРУ 27595059).

В свою чергу, ст. 330 ЦК чітко розмежовує випадки, в яких належним способом захисту порушеного права є визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, від випадків, коли має заявлятися позов про витребування майна з чужого незаконного володіння.

ПРАВИЛО:   Якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності правочину має пред’являтися тоді, коли майно залишається у набувача.

  Тобто якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, то ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним.

Якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.

Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача.

Проте в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді. Застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення ст. 216 ЦК, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача).

У разі задоволення віндикаційного позову суд повинен вирішити питання про відшкодування добросовісному набувачеві понесених ним витрат на придбання майна. Такі витрати має бути стягнено зі сторони, яка отримала кошти за недійсним правочином, або з особи, яка є винною в недійсності правочину.

Необхідно підкреслити, що Верховний суд України неодноразово вказував, що розглядаючи такі спори  судам слід встановити дійсного власника майна, для чого необхідно дослідити всі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення ,   з урахуванням рівності прав сторін щодо надання доказів та їх дослідження, при цьому суди не повинні надавати перевагу одним доказам над іншими.

Источник: https://blog.liga.net/user/emorozov/article/24797

Тема: Захист права власності

1. Поняття захисту права власності.

2. Класифікації способів захисту права власності.

3. Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація):

а) поняття віндикації;

б) суб’єкти віндикації. Презумпція добросовісності набуття та законності володіння;

в) предмет віндикації;

г) межі віндикації;

д) розрахунки при віндикації

4. Вимоги про усунення порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння

5. Визнання права власності

6. Вимоги про виключення майна з акта опису(звільнення з-під арешту)

7. Зобов’язально-правові способи захисту права власності.

8. Конкуренція позовів

Нормативні акти:

1. Конституція України 1996 року

2. Цивільний кодекс України 2003 року

3. Сімейний кодекс України 2002 року

Судова практика:

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. №20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”// Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. №7 “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”// Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 р. №9 “Про практику у справах застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи”// Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.

4. Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ: Право власності// Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства / За заг. ред. П.І.Шевчука. – К.: Ін Юре, 2002.

5. Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 2 квітня 1994 р. №02-5/225 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності”// Збірник роз’яснень Вищого господарського суду України / Відп. ред. Д.М.Притика. – К.: Ін Юре, 2003.

6. Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 31 січня 2001 р. №01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом”// Збірник інформаційних листів Вищого господарського суду України / Відп. ред. Д.М.Притика. – К.: Ін Юре, 2003.

Література:

1. Дзера І. Цивільно-правові засоби захисту права власності. – К., 2001

2. Дзера О. Розвиток права власності громадян в Україні. – К., 1996

3. Малюська Д. Позов про визнання угоди недійсною чи віндикаційний позов? Проблеми законодавства// Вісник ХІРУтаП. – 2002. – Спецвипуск 1.

4. Михайленко О. Проблема незахищеного незаконного володіння в цивільному праві// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ХІ регіон. наук.-практ. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Л., 2005.

5. Суханов Г. Лекции о праве собственности. – М., 1991.

6. Черепахин Б.Б. Виндикационные иски в советском праве// Труды по гражданскому праву. – М., 2001

7. Шевченко Я. Право собственности в Украине. – К., 1996

Задача 1.

Колосова віддала дорогий настінний годинник для ремонту в майстерню. Коли вона з’явилась за ним через два тижні, як було домовлено, то їй пояснили, що майстер, який ремонтує її годинник захворів, а сам годинник взяв додому доремонтувати його.

За кілька днів Колосова побачила свій годинник у ломбарді. Як з’ясувалось, годинник у ломбард здала дружина майстра, що його ремонтував. Ломбард годинник взяв у заставу і погоджувався повернути його за умови сплати позики.

Майстер та його дружина пояснили, що не мають грошей для повернення позики.

Колосова звернулась до ломбарду з віндикаційним позовом.

Вирішіть спір.

Задача 2.

На прохання сусідки, яка проживала одна, Кирилова передала їй в платне користування телевізор. Через кілька місяців сусідка захворіла і попросила Кирилову відстрочити плату. За місяць сусідка померла і все її майно успадкувала її дочка Тарасова.

Кирилова звернулась до неї з проханням повернути її телевізор та сплатити заборгованість за користування ним. Однак, донька відмовилась і пояснила, що мати нічого не згадувала про те, що телевізор взяла в користування і вважає, що мати його купила.

Проаналізуйте ситуацію. Який спосіб захисту слід обрати Кириловій для захисту свого права власності.

Задача 3.

Батумов та Осипова проживали разом без реєстрації шлюбу з 1995 року, вели спільне господарство. Батумов, переїхавши до Осипової, за кошти, виручені від продажу своєї квартири, провів капітальний ремонт будинку Осипової, збудував сарай, теплицю.

Вони вирощували овочі та фрукти і кошти, що отримували від їх реалізації вносили на рахунок в Ощадбанк на ім’я Осипової.

У 2005 році Осипова померла і її сестра Климова успадкувала все її майно, зокрема, також будинок та вклад у банку, а до Батумова звернулась із позовом про виселення.

Батумов звернувся до адвоката за порадою про захист своїх прав.

Задача 4.

Семборак звернувся з позовом до Якимовської про повернення суми позики. Ухвалою судді з метою забезпечення позову на майно Якимовської було накладено арешт і зобов’язано державну виконавчу службу провести опис її майна. Серед майна, яке описав державний виконавець, опинилися телевізор «Самсунг», палас та холодильник, які належали синові Якимовської.

В який спосіб захистити права Якимовського на майно?

Задача 5.

Солоденко кілька років гаражем майже не користувався і передав його в оренду Грабовському. Для під’їзду до гаража необхідно було проїжджати між будинками Гаврилової та Полякової.

Довідавшись, що власник наразі гаражем не користується і виїхав на кілька місяців за кордон, сусідки Гаврилова та Полякова викопали рів, щоб Грибовський не їздив щодня між їхніми будинками.

Спірна ситуація тривала кілька тижнів, але сусідки відмовлялись закопати рів.

Грибовський звернувся до них з негаторним позовом. Чи правомірні його вимоги і чи має він право на захист своїх прав в такий спосіб?

Источник: https://studopedia.org/13-121911.html

CТАТТЯ: Загрози для орендодавця: міфи та реальність

Договір оренди широко застосовують у господарській діяльності як підприємства, так і фізичні особи‑підприємці. На підставі такого виду договору, суб’єкти господарювання здають або беруть в оренду будівлі, приміщення, автомобілі, обладнання та інше майно. При цьому доволі часто у сторін договору оренди виникають спірні питання, пов’язані з подальшою реалізацією таких договорів.

Навіть якщо під час дії договору оренди відносини орендодавця та орендаря складалися дружно, то це не виключає ймовірність виникнення суперечок у майбутньому. Вирішити такі суперечки допоможе правильно складений договір оренди, норми чинного законодавства України та декілька практичних лайфаків від юриста.

Орендні правовідносини регулюються гл. 58 і 59 Цивільного кодексу України, гл. 30 Господарського кодексу України, а також деякими спеціальними законами, що визначають особливості оренди окремих видів майна (наприклад, оренда державного та комунального майна — Закон України «Про оренду державного та комунального майна»).

Отже, у цій статті ми розповімо, які найпоширеніші проблеми можуть чекати на орендодавця та як їх вирішити або взагалі уникнути.

Орендні правовідносини припинились з тих або інших підстав, а орендар не збирається виселятися із приміщення (повертати майно)

Безсумнівно, проблемний орендар, який не хоче звільняти приміщення – це страшний сон для орендодавця. Але, в будь-якому випадку, дії орендодавця мають відповідати чинному законодавству України та умовам договору оренди.

Згідно з пунктом 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, враховуючи нормальне зношення, або у стані, який було обумовлено в договорі. Проте це не означає, що можна самовільно звільняти приміщення від орендаря та його речей, адже все це може призвести до подання позову з боку останнього. А це вже не найкращий варіант вирішення ситуації.

Отже, якщо орендар не збирається повертати орендоване приміщення, а переговори, претензії тощо не допомогли, то найбільш ефективним способом буде звернення орендодавця до суду з позовом про витребування речі з чужого незаконного володіння відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України. Після цього виселенням орендаря вже буде займатись виконавець. Цей варіант більш тривалий за часом реалізації, проте спір буде вирішений судом, рішення якого для всіх є обов’язковим.

Окрім того, згідно з пунктом 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю.

Така неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України.

На відміну від приписів статті 549 Цивільного кодексу України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов’язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Для того, щоб було можливо стягнути з орендаря подвійну орендну плату, необхідно зазначити конкретну дату повернення орендованого приміщення (майна).

Таким чином, у договорі має бути зафіксований обов’язок орендаря повернути приміщення (майно) одразу після закінчення строку дії договору.

Якщо ж договір не містить строків повернення майна, то такі строки необхідно зазначити у повідомленні, яким орендодавець оповіщає орендаря про небажання продовжувати договір оренди або одностороннє розірвання договору.

Слід зазначити, що сплата орендної плати у подвійному розмірі не є неустойкою, штрафом або пенею, це окремий вид майнової відповідальності. Якщо орендар після закінчення строку договору продовжує сплачувати орендну плату, отримані орендодавцем кошти не мають статусу орендної плати та вважаються отриманими безпідставно.

• Після закінчення договору оренди орендар не забирає своє майно з приміщення орендодавця.

Передусім у такій ситуації потрібно пам’ятати, що майно орендаря продовжує перебувати в його власності після припинення договору оренди. Таким чином, ви не маєте права розпоряджатися ним (наприклад, знищити чи продати). Однак ситуацію все ж таки можна вирішити.

1. Передання майна орендаря на відповідальне зберігання. Такі дії врегульовані главою 79 Цивільного кодексу України та мають на увазі здійснення майнових дій на користь іншої особи. Для цього необхідно знайти підприємство, яке надає послуги зі зберігання майна на складах або у спеціальних приміщеннях (залежно від специфіки майна). З метою мінімізації ризиків подальших претензій від орендаря, рекомендуємо повідомити його про день і час транспортування майна, місце його подальшого зберігання та скласти акт – опис зі свідками під час вивезення майна з орендованого приміщення. Для подальшої компенсації орендодавцю вартості послуг зі зберігання майна недобросовісного орендаря необхідно зібрати всі первинні документи (чеки та платіжні документи) з перевезення та зберігання майна. Варто зауважити, що цей спосіб швидко вирішує проблему орендодавця зі звільнення приміщення від майна орендаря, але він не є стовідсотковою гарантією захисту від претензій та подання позову з боку орендаря. З приводу відшкодування витрат за зберігання також може виникнути спір.

1. Зберігання майна орендаря своїми силами. Якщо майно колишнього орендаря вам не заважає, то можете забезпечувати його зберігання самостійно. Тим паче, на підставі частини третьої статті 947 Цивільного кодексу України ви маєте право на відшкодування таких витрат.

1. Притримання майна. На підставі частини другої статті 594 Цивільного кодексу України, якщо орендар не повністю розрахувався з вами, то ви маєте право притримати його майно як засіб забезпечення. При цьому потрібно враховувати, що право власності до вас все одно не переходить. Проте, статтею 597 Цивільного кодексу України передбачене право задовольнити свої вимоги з вартості притриманого майна. Таким чином, можна продати утримуване майно у порядку передбаченому статтею 591 Цивільного кодексу України, задовольнивши таким чином свої вимоги. Важливозауважити, що такий спосіб забезпечення виконання зобов’язання має бути передбачений у договорі оренди.

1. Звернення до суду з вимогою усунути перешкоди в користуванні приміщенням. Частиною першою статті 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Для задоволення такого позову необхідно довести факт наявності майна у приміщенні, ухилення колишнього орендаря від його звільнення та обставини, що перебування майна колишнього орендаря у приміщенні створює перешкоди в користуванні ним.Доказами цього можуть бути показання свідків, фото та відео докази, листування з орендарем тощо.

• Орендар пошкодив майно орендодавця.

Трапляються випадки, коли під час при поверненні приміщення з оренди, в орендодавця виникають претензії щодо стану самого приміщення (наприклад, паркетне покриття пошкоджене, сучасний телевізор замінили на чорно-білий, сантехніка з дефектами або розбита плитка на підлозі, тощо). В подібних ситуаціях орендар зазвичай не погоджується з такими зауваженнями та заявляє, що об’єкт оренди вже був переданий в такому стані, а в акті прийому-передачі зазначено лише те, що «приміщення передається в задовільному стані».

Негативними наслідками такої ситуації є те, що у зв’язку з відсутністю в акті прийому-передачі необхідної інформації, орендодавець позбавляється можливості довести, що орендар допустив погіршення стану приміщення. Зобов’язати його компенсувати збитки майже неможливо, тому орендодавець зазнає збитків.

Для того, щоб зберегти своє приміщення (майно) в тому стані, в якому воно передається в оренду і уберегти себе від подібних ситуацій у майбутньому, необхідно ретельно працювати не тільки над умовами самого договору, а й над інформацією, яка вказується в акті прийому-передачі. Також, рекомендуємо доповнювати акт прийому-передачі графічними схемами або фотографіями. Зверніть увагу, що такі додатки теж необхідно підписувати обома сторонами договору оренди й робити на них посилання по тексту договору.

У разі дотримання вищезазначених рекомендацій в орендодавця будуть підтверджувальні документи, в яких зафіксований стан майна на момент передачі його в оренду.

Завдяки цьому орендодавець зможе обґрунтовано витребувати в орендаря усунення пошкоджень, що стались з орендованим майном. У разі неможливості усунення таких пошкоджень орендодавець має право вимагати в орендаря відшкодування завданих йому збитків.

Таке право забезпечене частиною першою та частиною другою статті 779 Цивільного кодексу України.

• Орендар відмовляється сплачувати орендну плату.

Найчастіша причина конфліктів між орендодавцем і орендарем – несвоєчасна оплата орендної плати або навіть повне  ігнорування її оплати. В рамках частини першої статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з орендаря справляється плата, розмір якої встановлюється договором оренди.

У разі невиконання орендарем умов договору оренди щодо виплати орендної плати, доцільно звернутись до орендаря з претензією щодо виплати заборгованості. Таку претензію необхідно направити до орендаря листом з описом вкладення або передати його під розписку уповноваженій особі.

Копію листа (а у випадку, коли він переданий під розписку, із відміткою про отримання) обов’язково залишити у себе. Зазначені документи потім можуть бути використані у ході судового вирішення спору.

Варто зазначити, що направлення орендарю претензії не є обов’язковим і орендодавець має право звернутись за вирішенням спору відразу до суду.

Якщо після переговорів, пред’явлення претензії, попередження, орендар так і продовжує затримувати оплату, вирішувати таку проблему рекомендуємо виключно через суд. Перед зверненням до суду варто перевірити наявність документів, якими будуть обґрунтовані вимоги. Наявність додаткових доказів (претензії, акти звірки взаємних рахунків тощо) буде перевагою.

Їх варто долучити до позовної заяви. Звертаючись до суду за захистом свого порушеного права, орендодавець може вимагати не лише стягнення заборгованості з орендної плати та пені за таке прострочення, а також суму індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Заявляючи вимогу про стягнення пені, слід пам’ятати про законодавче обмеження її максимального розміру. Зокрема, відповідно до статті  Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Якщо в договорі буде зафіксовано пеню за несвоєчасну оплату орендної плати в розмірі 30% за кожен день прострочення, вимога про її стягнення в такому розмірі буде безпідставною.

Для звернення до суду з позовом про стягнення орендної плати встановлено загальну позовну давність — три роки  (стаття 257 Цивільного кодексу України), а щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) — один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

• Орендар використовує річ не за призначенням та умовам договору.

Якщо договір оренди містить умови про способи користування орендованим майном, орендар зобов’язаний дотримуватися таких умов.

Наприклад, використовувати складське приміщення для зберігання харчових продуктів, а не для зберігання побутової хімії та легкозаймистих речовин.

При цьому, не варто обтяжувати договір оренди вказівками на вимоги, які випливають з адміністративного, кримінального, екологічного та іншого законодавства.

Таким чином, орендодавець не може вимагати від орендаря дотримання правил дорожнього руху при користуванні орендованим транспортним засобом, оскільки він не буде контролюючим суб’єктом. Орендодавець також не зможе застосувати санкції за недотримання правил дорожнього руху, оскільки такі санкції встановлені адміністративними нормами.

Водночас, якщо порушення подібних правил загрожує втратою або пошкодженням орендованого майна, включення їх як критерій для допустимих способів користування майном є доречним.

Якщо в договорі відсутні умови про способи користування майном, такі способи випливають з призначення майна.

Зокрема, жиле приміщення має використовуватися для проживання в ньому, легковий автомобіль – для перевезення людей тощо.

Частина друга статті 773 Цивільного кодексу України встановлює наслідки використання орендарем речі всупереч умовам договору або не за призначенням.

У такому випадку орендодавцеві надається право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Така вимога може бути пред’явлена орендодавцем самому орендарю, а у разі відмови орендаря задовольнити вимогу орендодавця останній має право звернутися до суду.

Необхідно зауважити, що наслідки, передбачені частиною другою статті 773 Цивільного кодексу України, наслідки не можуть застосовуватися, якщо орендар взагалі не використовує річ, а відсутність користування не погіршує стан речі.

Так, наприклад, відсутність активних дій орендаря по використанню може погіршити стан земельної ділянки або садових насаджень, отриманих в оренду.

В такому випадку за відсутності будь-яких дій орендаря по використанню об’єкта оренди орендодавець може звертатися до нього з вимогою про розірвання договору та відшкодування збитків.

Висновки

• Детально прописуйте в договорі порядок і строки звільнення орендованого приміщення та вивезення майна орендарем. Це дозволить на старті проекту захистити свої інтереси й створити завчасно виграшну і стійку позицію в переговорах і потенційних спорах.
• Розгорнуто описуйте стан приміщення (майна), яке передаєте в оренду в акті прийому-передачі. Такі дії допоможуть в майбутньому уникнути суперечок з приводу пошкодженого майна та отримати компенсацію у разі потреби.
• Максимально формалізуйте свої дії за допомогою відповідних документів: листування з орендарем, претензії, акти звірки взаємних розрахунків і т.п. Крім того, якщо справа дійде до суду, доказами також можуть слугувати показання свідків, фото і відео (за умови, що вони отримані законним шляхом). Це дозволить створити сильну доказову базу, мінімізувати свої часові та матеріальні витрати на етапі доведення своєї позиції в суді.

Тетяна Романченко, старший юрист практики вирішення спорів, та Михайло Кострома, молодший юрист практики вирішення спорів, спеціально для «Юридичної газети»

Источник: https://evris.law/uk/ctattja-zagrozi-dlja-orendodavcja-mifi-ta-realnist/

Семінарське заняття № 8 (2 год.) Захист права власності та інших речових прав

¨Методичні рекомендації:Здійсненняправа власності неможливе без механізмуцивільно-правового захисту праввласників, порушених третіми особами.

Функціонування такого механізмузабезпечується як нормами інститутуправа власності, так і нормами іншихінститутів цивільного права.

При вивченніданої теми визначити матеріальні тапроцесуальнінорми законодавства щодо захисту правта інтересів власника та/ або уповноваженоїним особи.

eПитання для обговорення:

1. Поняття та основні цивільно-правові засоби захисту права власності.

2. Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

3. Вимога про усунення порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння (негаторний позов).

4. Допоміжні речово-правові цивільно-правові засоби захисту права власності.

а)позов про визнання права власності;

б)позов про виключення майна з опису(звільнення майна з-під арешту);

в)визнання незаконним правового акта, щопорушує право власності.

þКлючові питання і терміни: захистправа власності, віндикація, негаторнийпозов, визнання права власності,добросовісний володілець, недобросовіснийволоділець.

´Контрольні запитання:

1. Дайте характеристику речово-правових засобів захисту права власності.

2. Дайте характеристику зобов’язально-правових засобів захисту права власності.

3. Хто є відповідачем за віндикаційним позовом?

4. За яких умов річ може бути витребувана від добросовісного набувача?

5. Що є підставою віндикаційного позову?

6. Хто є відповідачем за віндикаційним позовом?

7. Перелічіть умови пред’явлення віндикаційного позову.

8. Перелічіть умови пред’явлення негаторного позову.

9. Хто є відповідачем за негаторним позовом?

?Практичнізавдання:

Задача1. Даниловповертався додому пізно ввечері. Йогозупинив незнайомий чоловік і запропонувавпридбати у нього новий магнітофон.Ціна пропонувалася значно нижча зареальну ціну. Данилов подумавпро те, що схожий магнітофон бачив усвого сусіда Щіткова.

Окрім того, він знав, що нещодавноквартиру його сусіда пограбували.Але купити магнітофон не відмовився.На наступний деньдо Данилова зайшов Щітков і побачив унього магнітофон. В ньомувін впізнав свій магнітофон, сказавДанилову, що він належитьйому і вимагав його повернення.

ПротеДанилов відповів, щопридбав його на ринку і повертати йогоне збирається.

Визначтевид права володіння Данилова. Обґрунтуйтесвою відповідь.

Чиможе Щітков витребувати свій магнітофоніз володіння Данилова?

Задача2. Л.здала у ремонт велосипед, але через деньїй довелося терміново виїхати у сусіднюобласть. Повернулась вона через 3 місяці.Ідучи на другий день у велоремонтнумайстерню, вона несподівано побачилаяк К.

їде на її велосипеді. Вона зупинилаК. і поставила умову про поверненняречі, заявивши володільцю велосипеда,що може показати документи, якіпідтверджують її право власності. К.

відмовився, мотивуючи це тим, що велосипедвін купив на ринку.

Якимчином слід вирішити спір? Відповідьобґрунтуйте.

Задача 3.У Фірсової було викрадено корову. Черездеякий час з’ясувалося, що її купилаНазарова, яка мешкає в сусідньому селі.Фірсова подала позов про витребуваннякорови.

Під час розгляду справи в судівиявилося, що Назарова дійсно купилакорову, яка належала Фірсовій у невідомогоїй чоловіка, але через деякий час коровазахворіла і Назарова змушена була їїзабити.

Додавши до суми, одержаної відреалізації м’яса, ще 90 грн., Назаровапридбала іншу корову, яка і знаходиласяв неї.

Якслід вирішити цю справу? Які умовипред’явлення віндикаційного позову?

Задача4. Вікторздав до ремонтної майстерні старовинногонастінного годинника. Із майстернігодинник було викрадено. Через місяцьВіктор побачив свого годинника в офісіфірми, де працював його сусід. З'ясувалося,що фірма купила річ на ринку.

Працівникфірми, який здійснив покупку, не знавнічого про те, що річ продає особа, якане є її власником. Віктор вважає, що вінмає право на витребування речі у зв'язкуз тим, що вона була викрадена із ремонтноїмайстерні.

Новий володілець годинниказ цим не погоджувався, бо в цій статтііде мова про те, що власник може витребуватимайно у добросовісного наймача, якийпридбав його за відплатним договорому особи, яка не мала права його відчужувати,якщо майно було викрадене в особи, якійвласник передав майно у володіння.

Амайстерня отримала майно не у володіння,а для проведення ремонту. Тому Вікторупорадили пред'явити претензію майстерніз приводу відшкодування збитків.

Якимчином слід вирішити спір? Свою відповідьобґрунтуйте.Якийвид позову повинен подати Віктор досуду, якщо він правий?

Задача 5.Токарєві Бутенко були співвласниками будинку.Бутенко, який проживав на другомуповерсі, збудував веранду, після чогоТокарєв звернувся з позовом до суду проїї знесення. У позовній заяві вінзазначив, що веранда перекриває природнеосвітлення його кімнати і змушує постійнокористуватись електроосвітленням.

Якслід вирішити це завдання? Чи були уТокарєва підстави звернутися до судуз вимогою про заборону будівництваверанди до того, як Бутенко це зробив?

Задача6. Семборакзвернувся з позовом до Якимовської проповернення суми позики. Ухвалою суддіз метою забезпечення позову на майноЯкимовської було накладено арешт ізобов’язано державну виконавчу службупровести опис її майна. Серед майна, якеописав державний виконавець, опинилисятелевізор «Самсунг», палас та холодильник,які належали синові Якимовської.

Вякий спосіб захистити права Якимовськогона майно? Відповідь обґрунтуйте.

Источник: https://studfile.net/preview/5259254/page:4/